Науково-методична діяльність

Сучасні уроки трудового навчання не можна уявити без застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Саме тому за свою науково-методичну проблему я обрала тему «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання». Працюючи над реалізацією даного питання, здобула певний досвід, пройшла навчання за програмою «Інтел. Навчання для майбутнього», курс Microsoft із цифрових технологій.
До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).
На своїх уроках  я систематично використовую комп’ютерне обладнання для демонстрації презентацій, відеоуроків, зокрема з розділу «Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями». Для підготовки до уроків та розробки дидактичних матеріалів використовую електронний підручник для 5 – 7 класів, сайт You Tube. Для мене дуже важлива можливість використання мережі Інтернет для самоосвіти: опрацювання документів, довідкових матеріалів, знайомство з досвідом роботи колег з усієї України.
Мультимедійні програмні засоби допомагають мені підвищувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищити ступінь наочності, посилити мотивацію навчання.
Відповідно до вимог програми з «Технологій» щонайменше дванадцять занять ми обов’язково проводимо в комп’ютерному кабінеті, створюємо мультимедійні презентації, буклети, рекламні листівки, застосовуючи офісні програми Publisher, Power Point, Paint.
Використання нформаційно-комунікаційних технологій впливає на формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів,  комп'ютерна візуалізація навчальної інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, які займають центральне місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в пам'яті збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню.

Професійну майстерність я, як вчитель, підвищую, беручи участь у роботі методичного об’єднання. На таких засіданнях мною було проведено майстер клас по виготовленню виробів у техніці «айріс-фолдінг», продемонстровано дидактичні матеріали та роботи учнів у техніці «ізонитка», проведено ряд відкритих уроків та заходів. На виставці педагогічних ідей було представлено розробку заняття за темою «Виготовлення м’якої іграшки з помпонів», збірку розробок занять за регіональною дослідно-експериментальною програмою «Формування довіри в школах світу».



Опис досвіду
педагогічної діяльності
учителя Смілянської загальноосвітньої
 школи І – ІІІ ступенів № 1
Смілянської міської ради
 Черкаської області
Фоміної Нелі Едуардівни

«Формування предметних компетентностей учнів
на уроках трудового навчання засобами інформаційно-комунікативних технологій»




м. Сміла
2013 рік


   Кожний юнак, кожна дівчина повинні знати, що, навчаючись у школі, їм треба готувати себе до праці, до того, щоб створювати цінності, корисні для людини, для суспільства.
 В. Сухомлинський

За двадцять вісім років роботи на педагогічній ниві я зрозуміла, що школа – це живий організм, де ріст і розвиток усіх його складових відбувається надзвичайно швидко, з постійною динамікою та заданим ритмом. Саме спостерігаючи за учнями, можна визначати рівень модернізації та наукової освіченості соціуму .
Починаючи свій трудовий шлях, я знала, що учитель – на кожному уроці повинен давати міцні знання, викладаючи учням матеріал для засвоєння та запам’ятовування, опираючись на досвід багатьох поколінь, наукових досліджень відомих педагогів, старших колег. Джерелами цих знань були вчителі, підручники, літературні видання, частково засоби масової інформації.     Сьогодні ж з шаленим розвитком технічних можливостей, наш мозок завантажує така кількість інформації, що звичайна людина не те що засвоїти, сприйняти її не в силах. Нерідко певна інформація, нові методи, результати досліджень, якими людство почало користуватись порівняно недавно, дуже швидко стають неактуальними, технічно застарілими, нераціональними, отже непотрібними людству. А сучасна молодь, яка починає своє доросле життя, виходячи за межі навчального закладу, буває озброєна знаннями, які вже є застарілими, неактуальними. Отже, життєвою необхідністю сучасного суспільства є модернізація освіти.
Актуальність досвіду
Державна освітня політика основним результатом навчальної діяльності навчальних закладів передбачає формування ключових компететностей  у випускників через набуття ними певних якостей: логічного, творчого та критичного мислення, усвідомлення практичного застосування набутих знань;  уміння знаходити, аналізувати, систематизувати, узагальнювати та раціонально використовувати інформацію, зіставляти її, використовувати для пошуку нових рішень; працювати над саморозвитком, самовдосконаленням, підвищенням рівня культури та інтелекту, навчатись упродовж життя, готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти.
Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, не ознайомилася з Інтернет-технологіями у загальноосвітніх навчальних закладах, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

На це спрямовує Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» №1497/2005 [1], рішення колегії МОН України від 21.03.2008 р. "Про затвердження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" [2], наказ МОН України від 24.03.2009 р. №54 "Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер" [4].

За Державним стандартом базової і повної середньої  освіти [5] навчання інформатики передбачається в межах п’ятої змістової лінії освітньої галузі «Технології» -  «Людина та інформаційна діяльність». Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток  проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Нова програма передбачає формування у сучасних школярів предметної ІКТ-компетентності та ключової компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційної, навчальної, комунікативної, математичної, соціальної, громадянської, здоров’язберігаючої.
        На моє переконання, важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей сьогоднішніх школярів є добір учителем найбільш ефективних педагогічних підходів, сучасних інформаційних технологій, які є визначальними у підготовці особистості до життя у постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Тому проблемним питанням для себе, як учителя, я обрала тему «Формування предметних компетентностей учнів на уроках трудового навчання засобами інформаційно-комунікативних технологій» .
ІКТ – компетентність особистості проявляється в раціональному доборі та свідомому застосуванні нею певних ІКТ у процесі активного розв’язування різноманітних завдань практичного значення із досягненням успішного результату.
       Основна ідея досвіду полягає у тому, що формування ІКТ – компетентності учнів забезпечується шляхом використання інтерактивних методів навчання таких, як: групова робота на уроках, командна робота над проектом, індивідуальна проектна і дослідницька діяльність. Для того, щоб готувати учнів до життя в умовах інформаційного суспільства необхідно привчати молодь працювати з великою кількістю інформації. Цьому допомагають сучасні інформаційні технології. ІКТ дозволяє оптимізувати навчальний предмет для набуття учнями предметної компетентності як передумов до пізнавальної та практичної діяльності.
У педагогічному сенсі поняття «компетенція» частіше використовується для позначення:
- освітнього результату, який виражається в реальному володінні методами, засобами діяльності, у здатності розв’язувати поставлені завдання;
- такої форми сполучення знань, умінь і навичок, що дають змогу ставити і досягати мету щодо перетворення навколишнього середовища.
Українські вчені по-різному тлумачать поняття компетентності. Найбільшого поширення  набуло визначення компетентності як «сукупності знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію» .
Я вважаю, що інформаційно-комунікаційна компетентність є однією з ключових компетентностей сучасної освіченої особистості. Формування і розвиток інших базових компетентностей - соціально-політичної, комунікативної, соціокультурної, компетенції безперервної освіти - також неможливо здійснити в сучасних умовах без оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями .
Мета дослідження: формування в учнів засобами  інформаційно-комунікаційних технологій системи знань  про  види матеріалів, способи їх обробки та технології виготовлення виробів з різних конструкційних матеріалів, які  необхідні для соціалізації та самореалізації особистості, підвищення рівня навчально-творчої компетентності учнів.
Завдання дослідження: застосовувати сучасні форми використання ІКТ для:
·          активізації навчальної діяльності учнів;
·          активізації освітнього процесу за рахунок урізноманітнення наочності використання сучасних технологічних матеріалів та процесів;
·          розширення можливостей вибору форм подання навчальної інформації;
·          зацікавлення учнів, посилення їхньої мотивації до вивчення обслуговуючої праці, технологій;
·          розширення сфери самостійної діяльності школярів у вивченні трудового навчання;
·          підвищення продуктивності уроку;
·          ефективної реалізації міжпредметних зв’язків;
·          впровадження інтерактивної взаємодії, спілкування в інформаційно-освітньому просторі при виборі методів і технологій виготовлення виробів.
Очікувані результати:
Учні зможуть:
-         уміло та раціонально використовувати ІКТ про плануванні, розробці та виготовлення виробів,
-         знаходити, систематизувати та використовувати інформацію при розробці творчих проектів;
-         самостійно знаходити матеріал з обраної теми та використовувати знання на практиці;
-         знаходити, порівнювати та обирати способи обробки та оздоблення виробів з різних матеріалів.
Теоретична база досвіду:
На мою думку, формування предметних компетентностей учнів на уроках трудового навчання  тісно пов’язане із такими підходами  до навчання, як:
·          особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі “для всіх” на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);
·          діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі  виконання конкретним учнем певного комплексу дій).
Досвід реалізації науково-методичної проблеми дає мені можливість стверджувати, що використання інформаційно-комунікаційних технологій  підвищує інтерес, стимулює  пізнавальну активність, поглиблює знання школярів з предмету не тільки на уроках, а і в позаурочний час. 
Використання ІКТ дозволяє мені, як вчителю, під час вивчення розділів програми трудового навчання демонструвати нові сучасні технології отримання, обробки та переробки сировини, приклади виробництв з основних базових технологій. Неоціненною допомогою для мене є можливість використання при підготовці до уроків та на уроках мережі Інтернет для демонстрування стилів архітектури, виробництва волокон, видів сучасного промислового та побутового обладнання.
За час роботи над проблемою я підібрала електронні посібники з відео уроками в’язання, вишивання, проектування та виготовлення одягу. Створено фільмотеку майстер-класів по обробці деталей швейних виробів, виконанню вишивальних швів, виготовлення виробів інтер’єрного призначення.  Для уроків трудового навчання в 5-10 класах створила і постійно використовую мультимедійні презентації за темами: «Обробка риби», «Аплікація», принципи дизайну, класифікація овочів, класифікація одягу, креслення викрійки фартуха, виготовлення іграшки з помпонів, нормування харчування, проеціювання, тваринні волокна.
Учнями 7 – 9 класів створено мультимедійні презентації за темами: «виготовленні виробів у техніці «пап’є-маше», гарячі напої, оздоблення виробів українською народною вишивкою, вишивка шовковими стрічками.
Щорічно учні 9 – 10 класів створюють проекти «Збережемо річку», «Закладемо сад», «Дитячий майданчик». Звіти про виконання проектів представляються у програмі Microsoft Power Point.
Із впровадженням у шкільну програму проектної діяльності школярів, учнями широко використовуються комп’ютерні програми для оформлення проектної документації. Зокрема, на організаційно-підготовчому етапі проекту використовується мережа Інтернет для розробки технічної пропозиції, створення банку ідей. Обробки зразків моделей, створення орнаментів та нових моделей виконується  у програмі Paint. Захист проектів відбувається з обов’язковою демонстрацією готового виробу та презентацією у програмі Microsoft Power Point. Метод проектів допомагає вирішити проблему формування предметної компетенції. При виконанні проекту учні набувають певних компетенцій: інтелектуальних, творчих, комунікативних. Захист проектів відбувається публічно.  У закладі організовується виставка робіт, демонструються мультимедійні презентації, публікації, буклети. Учнівські комп’ютерні презентації (проекти) - це результат дослідницької роботи з навчальної теми, в якій розвиваються навички самостійного пошуку.
Відповідно до програми «Технологій» 10 -11 класів, 12 занять проводяться у комп’ютерному класі, де учні створюють електронне учнівське портфоліо з пакетом документів. Також ними створюються буклети у програмі Publisher, порівняльні таблиці чи діаграми у програмі Offiсe Excel.
Так при вивченні теми «Короткі історичні відомості про стилі (відродження, бароко, класицизм, ампір, модерн). Сучасні стилі: хай-тек, мінімалізм, кіч (еклектика)» учні презентують проекти оздоблення інтер’єру приміщень у певному стилі при допомозі сучасних дизайнерських комп’ютерних програм та програми «Фотошоп».
Упродовж кількох років зі шкільної програми вилучена навчальна дисципліна «Креслення». Кількох занять у 5-9 класах недосить для розвитку в учнів просторової уяви та креслярської грамотності. На допомогу приходить програма «Конструктор», яка дає змогу учням побачити у 3D вимірі об’ємні деталі, кілька їх виглядів та наочну демонстрацію виконання розрізів та перерізів деталей.
Досвід показує, що зорове сприйняття об'єктів учнями дозволяє швидше і глибше сприймати поданий матеріал, а презентація дозволяє не перенавантажувати зоровий простір, фіксуючи увагу учнів, крім того, використовуючи гіперпосилання, можна повернутися до будь-якого фрагменту уроку, витративши при цьому мінімальну кількість часу.
При планування та розробці уроків мені на допомогу приходять електронні конструктори уроків, де є вже готові презентації систематизовано матеріал, який частково можна використати та є функція створення власного уроку.
Для забезпечення міжпредметних зв’язки на уроках  використовую мережу Інтернет для пошуку історичних літературних джерел, електронних етимологічних словників, підбору музичного супроводу, проведення віртуальних екскурсій.
Частину навчального матеріалу учні краще сприймають, якщо його викласти у вигляді відео, змонтованого у програмі Windows Movie Maker чи подібних їй.
Сьогодні учні іноді швидше ніж учитель оволодівають деякими технологіями, тому на уроках  практикую проведення майстер - класу учнями, залюбки перетворюючись на ученицю.
Таким чином, введення у навчально-виховний процес ІКТ допомагає мені підвищити якість і ефективність цього процесу. Допомагає сформувати в учнів предметні компетентності, які розвиваються в результаті активної умотивованої, напруженої роботи з навчальним матеріалом, компютерними моделями, інформаційними джерелами та в тісній співпраці з учителем.
Безмежний банк ідей, нові технологій виготовлення сувенірів, обробки технологічних матеріалів, розміщені у мережі Інтернет, володіння засобами ІКТ приходить на допомогу моїм учням і при виготовленні робіт для участі у різноманітних конкурсах та виставках, Інтернет - олімпіади.  Про це свідчать нагороди за участь у конкурсах «В кого бджоли – в того й мед», «Податки - очима дітей», «Єднаймося, брати мої», «Космічні фантазії», заочній експедиції «Україна вишивана».
Не проходять сьогодні без використання комп’ютерних технологій і заняття гуртків, підготовка до предметної олімпіади, проведення предметних тижнів, випуски тематичних газет.
Як класному керівнику великою допомогою  ІКТ є при проведенні виховних заходів, батьківських зборів, участі учнів класу у шкільних та міських конкурсах.
Під час роботи я зіткнулась з наступними труднощами: недостатня технічна можливість комп’ютерного класу при відсутності поділу учнів
( при кількості учнів класу менше 28), низька комп’ютерна грамотність молодших школярів, що часом заважає індивідуальній роботі учня з комп’ютером, учні старших класів потребують постійних консультацій учителя під час створення власних презентацій та супроводжуючого тексту.
Досвід показує мені, що використання ІКТ сьогодні є найефективнішим, найшвидшим та найдоступнішим засобом комунікації та невід’ємною складовою загальної освіченості сучасної людини.




Література та Інтернет-джерела:

1.                     Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» №1497/2005
2.                     Рішення колегії МОН України від 21.03.2008 р. "Про затвердження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"
3.                     Наказ МОН України від 24.03.2009 р. №54 "Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер"
4.                     Державний стандарт базової і повної середньої  освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24
7.       http://oipopp.ed-sp.net/
8.       http://cit.ckipo.edu.ua/